Скидую в сон важкість повік,
Обридливість дня й тонни смислу.
З ілюзорного невода знову нагріб
Жменю образориб. Тихо висну.
Зависаю між собою та іншим зовсім,
Чий сміх чую щоранку з-за хмари.
Відвиснутий вщент від небостель підвісних,
Штучних сонць і ман'якореклами.
Маю свій світ у світі між інших світів,
Де живу і не криюсь від кулі.
Достеменно полічені схлипи піщин,
Із годинника впавші й відбулі.
Прочитано 3250 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 2.33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
моя рука вам би вліпила двійку за невиразність думки і напуск поетичного туману.
Свєта
2008-11-27 01:30:35
Ученику-2
Простіть великодушно, що знову звертаюся до Вас, а не до автора. Маленька історія: я колись зайшла у хату однієї молодої особи і вона мені з захопленням показала картину, яку вона недавно купила. Глянувши на той витвір мистецства, я зрозуміла, що вліпла. Мені не хотілося вкинути
"свою ложку дьогтю" у її радість і мене зовсім не зачарувало та мазанина. Здавалося, що мій 4-річний внук малює гарніші і змістовніші картини. Згадалося що доводилося бачити такі ж картини раніше, у доволі пристойних місцях. Як я не намагалася щось там побачити, але до цих пір нічого не путнього не бачу. Зрозуміла одне, що мені не дано цього ні бачити, ні розуміти. Не мій це стиль і у мене немає достатньої підготовки, щоб щось між тими лініями побачити, хоча я люблю класичну живопись. Тобто, проблема не в художниках, а у мені. Те ж саме - для вас. Для чого Ви себе мучите? Вам не зрозумілий цей автор, його некласичний стиль. Може замість того щоб ставити одиниці і залишати відгуки, не тисніть на лінк з його поезією. Я впевнена, що комусь дуже подобається стиль цього поета. Залишіть їм можливість допомогти поету рости, що усім нам необхідно.
ученик-2
2008-11-27 04:53:27
Шановна Свєто,таких людей,що находять утіху і в навіженості,щитаючи це за геніальний талант,є дуже багато у світі,але це є християнський сайт і хочеться тут читати про все святе,чисте,Боже.Хай такого роду писаки печатаються на тих сайтах де їх будуть цінити і розуміти,а тут їм не місце.З повагою до вас хритиянська душа.
Сороколіт
2008-11-30 12:25:55
Згоден зі Світланою: якщо "не те", то не тільки "мона", але й "нуна" не тиснути. На кнопку. Тобто на лінку. А на автора й подавно. Бо якщо я дратуюсь, то, вибачте, Світлано, не завжди в мені проблема. Бо якщо зносять дитячий майданчик, щоб поставити пивбар - можу бути невдоволений. Але в одному згоден: не відповідай тим самим, щоб таким не стати. А якщо організатори сайту не втручаються, то потрібно цю ситуацію вирішувати самотужки (Пс.!00:3)
Уникайте тих, хто сіє розбрат, бо воно того не варте. Всі наші благі наміри будуть анульовані втратою миру.
З повагою, ще один учень Ісуса
Виноград - Елена Благовещенская Мы все нуждаемся в Отеческой обрезке! Порой люди думают, что знают Библию,несут служение. Все хорошо.
На самом деле нужно посмотреть поглубже...Кто где будет после Господней жатвы?
Публицистика : Надо ли архиепископу знать Евангелие? - Viktor но не Победитель Я скопировал циркулярное письмо православного иерарха, чтобы показать суть чиновничества, будь оно даже сакральным. Чем оно отличается от драчки и склоки родственников, допущенных до дележа завещанного имущества? А вот Евангелие архиепископ Запорожский и Мелитопольский давненько не читал. Он закавычивает народное крылатое выражение "бойтесь волков в овечьих шкурах" как прямую речь Христа, тогда как дословно в Евангелии это выглядит так: "Берегитесь лжепророков, которые приходят к вам в овечьей одежде, а внутри суть волки хищные"(Матфей 7:15). Видимо версия оригинала не очень-то удобна, потому что в отечестве не принимают пророков, ни домогающихся ими быть. "Благими намерениями выстлана дорога в ад" - эта фраза тоже как будто выдаётся за речь Христа, но это выражение принадлежит английскому поэту Самуэлю Джонсону(1709-1784). Какой солдат не мечтает стать генералом (в смысле претензий монаха стать архипастырем)? Какая же мечта у архипастыря? Чтобы опять стать простым монахом! Ведь он подзабыл, что есть добро, и как его преподать.